Контакт

Книги закінчилися. Звіт тут. До виходу 2 тиражу залишилося:

Встигніть передзамовити свій примірник!
Всі кошти, отримані автором від проданих книг, будуть передані у перевірені волонтерські організації для підтримки ЗСУ та постраждалих.

Зібрано коштів
260 562 грн

оновлено 27.11.22 о 11:42

Залишилось книг
12/500

черга передзамовлення

замовити книгу

Книга “24.02”

“24.02” – це щоденник війни, який містить основу розповідь і збірку історій від громадян нашої країни: підприємців, лікарів, блогерів, артистів тощо. Книга розповідає невигадану історію про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Про те, як кожного із них “морозило” – не те від страху, не те від холоду, коли десь поруч влучала ракета і лунав потужний вибух, який вибивав шибки і вмикав сигналізації.

Як кожен із них старався бути корисним країні, як розвивалися їхні страхи та сумніви. Про що говорили, про що думали і у що вірили. Ця книга про таких же людей як і ви – про ваших сучасників.

А це – короткий список розділів:

Початок вторгення
Черги та дефіцит
Втікачі та біженці
Мародери
Реакція дітей на ракети
Мертві тіла на дорогах
Спілкування з військовими
Воєнний гумор
Пропаганда
ГРУЗ 200, 300 та 400
Пекельне смузі
Інформаційні атаки
СТРАХ та ПАНІКА
Диверсанти
Ліки та аптеки
Саморобні бронежилети
Ночі в підвалах
Пологи в метро
Формування нації
Закриті тварини

Співавтори щоденника

Особливістю щоденника війни “24.02” є те, що його співавторами є багато наших співвітчизників: блогерів, громадських діячів тощо.

TAYANNA

Співачка

ROXOLANA

СПІВАЧКА

Дар‘я Астаф‘єва

Співачка, модель

Андрій Джеджула

ВЕДУЧИЙ

Олена Світлицька

Актриса

Катерина Кухар

артистка балету, прима НОУ

Дарія Ковтун

СпІвачка

Олександр Стоянов

артист балету, прем‘єр НОУ

Олена Мандзюк
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ
Наталя Литвин

БЛОГЕР

Альона Тимошенко

Звукорежисер

Таня Головнюк

Масажист

Макс Чуберяєв
Блогер
Наталя Митник

Археолог

Анастасія Пристая

Лікар

Катерина Заічко

Лікар

Наталія Ничай
Кореспондентка
Ірина Лєта

Блогер

Ярослав Шпет

Журналіст

Ольга Бондар

Дизайнер інтер’єру

Юлія Криницька
Волонтер
Настя Тимошенко

Дизайнер

Тетяна Меленко

Блогер

Наталя Володимирова

Патентний повірений

Леся Самаєва
Актриса
Ірина Ковальчук

Блогер

Іра Якубів

ТАРГЕТОЛОГ

Краєва Юлія

АДМІНІСТРАТОР

Михайло Чокан
Волонтер
Лаура Крицкалюк

Блогер

Анна Величко

Підприємиця

Юлія Бельченко

Блогер

Анастасія Гирич
Блогер
Марина Шанько

Підприємиця

Наталія Савчук

Громадський діяч

Ольга Ковтун

Модель

Кушнір Богдан

ЛІКАР

Захарчук Олександр

ВОЛОНТЕР

Про що ця книга?

Цілком зрозуміло, що за лічені роки буде написана нова історія, яка згодом потрапить у дитячі шкільні підручники, а може і електронні книги для цих же учнів. Якою буде ця історія? – Складно сказати. Для цього і написана ця книга. Це щоденник сучасника, який жив і писав під час війни, а інколи, навіть, під звук ракет та бомб.

  1. Як почалася війна? Що трапилося, як на це відреагували люди, що вони почали робити, куди тікали і про що взагалі думали?

  2. Чого найбільше всі боялися? Як боролися із ворогом і як йому, мимоволі, допомагали?

  3. Про легенди: як цигани вкрали танк, а гопніки віджали БТР, мародерів примотали до стовба і гамселили по дупі.

  4. Як почувалися військовслужбовці: ті, хто на передовій, хто просто на блокпостах, а хто – десь далеко у тилу.

  5. З якими проблемами зіштовхнулися пересічні люди: про брак ліків та хліба. Як жилося літнім або незабезпеченим людям.

  6. Про тварин, волонтерів, диверсантів, міфи, які люди понастворювали самі собі та полювання на відьом.

Зазирнемо всередину?

Будучи в столиці під час війни, автор та його друзі нишком робили фото, але викладати їх десь у мережі було небезпечно і шкідливо. Ворог міг скористатися цими матеріалами в якості розвідки. Тож книга наповнена ілюстраціями, які приблизно передають стан справ під час війни, її гнітючу атмосферу: розвалені будівлі та понівечену техніку.

ВІД автора

Андрій Мероник

Я завжди знав, що народитися і жити на розломі тисячоліть – це щось дуже круте та незвичне. Не багато представників людства мали схожу честь.

В ранньому дитинстві моєю улюбленою грою були маленькі зелені пластмасові солдатики – вони завжди відважно билися під моїм керівництвом. Потім, я з допомогою батька зробив собі дерев’янний автомат і грав “войнушки” вже з хлопцями на вулиці.

Пізніше появився комп’ютер – проводити стратегічні операції, дбати про забезпечення тилу та кидати у бій танки, чинячи “Бліцкриг” – було дуже круто.

В гуртожитку, ми “мочили” один одного в “контру”, закидували гранатами, напам’ять знали калібр кожної віртуальної зброї та її характеристики. Все життя мене та моїх друзів оточувала “гра у війну”.

У 2014 для деяких із них вона набула більшої реальності. І ось, 24.02.2022 війна безцеремонно увірвалася в наші життя, перекресливши червоним маркером слово “ГРА”.

Кілька слів про книгу “24.02” 

Клікайте на заголовок, щоб прочитати відгук повністю

Речення наповнені присутністю автора в епіцентрі подій

Прочитавши кілька історій із збірки молодого сучасного письменника – пана Андрія я вирішив поділитись думками про його роботу.

В першу чергу виділяється стиль написання, я б його назвав “текстовим блогом” – водночас легко та незвично, читач наче читає сценарій до чергового випуску блогера. Як поціновувач детективного жанру мені було дуже цікаво перечитувати щоб якомога швидше дістатись фіналу історії. Але, в свою чергу, хочу виділити той факт що в деяких історіях мені забракло опису екшн-деталей, які притаманні детективним історіям. Для прикладу: на мою думку читачам історії із транспортуванням тіла було б цікаво дізнатись більше деталей про сам процес пакування та атмосфери поїздки в присутності мерця людей які раніше не мали нічого спільного із такою діяльністю. Зрештою, деталізація розвʼязки – це чи не єдиний момент який має простір для покращення.

Якщо підсумувати то історії із першого до останнього речення наповнені присутністю автора в епіцентрі подій про які він розповідає, а це один із найважливіших факторів передачі справжніх емоцій подій. Я впевнений, що даний збірник, враховуючи зручність розміру історій, буде користуватись великим попитом серед людей яким буде цікаво відчути всі емоції та почуття від 1 лиця.

Прочитав на одному подиху

Книжку прочитав на «одному подиху». Вважаю її обов’язковою для прочитання, щоб ніхто і ніколи не зміг забути цієї війни.
В нашій історії ми постійно боремось за свою свободу, і я дуже вірю, що такі книжки можуть хоч трішки передати наступним поколінням, як дорого в черговий раз вона нам далась.

Правдиво, просто, спокійно, без пафосу і прикрас

Нормально, спокійно і передбачувано котилося собі наше життя. А потім в якийсь момент щось зламалася і пішло не так. Спершу коронавірус (чи ж можна було припустити, що таке станеться?), а тепер взагалі… війна (навіть у найстрашнішому сні таке не могло приснитися). Ми є очевидцями подій, які будуть вивчатися і аналізуватися майбутніми істориками. І такий щоденник, де правдиво, просто, спокійно, без пафосу і прикрас описується кожен день із сьогоднішнього життя, читати дійсно цікаво. Навіть для того , щоб порівняти чиїсь відчуття із своїми.

Непересічний сучасний український письменник

Пан Андрій – непересічний сучасний український письменник. Його перші дві книги, присвячені абсолютно різним темам, що свідчить про багатогранність таланту письменника. Прочитавши декілька уривків із нової збірки хочу поділитись своїми враженнями. Та перш за все, я як історик, не можу не згадати про актуальність і важливість цієї книги. Хроніки війни описані очевидцем – не тільки цікавий твір, а й цінне історичне джерело для істориків.
Проста мова, емоції, динамічність, роздуми та цікаві спостереження автора – затягнули мене так, що неможливо було відірватись від рядків. Читаючи щоденник війни, мимоволі переносишся в епіцентр подій разом з автором та переживаєш той спектр емоцій очевидця. Ілюстрації чудово доповнюють рядки передаючи атмосферу нашої реальності. Рекомендую прочитати всім причетним та непричетним!

Непрості реалії сьогодення

Автор розповідає про події, які випали на долю нашого народу, про війну, яку було розв’язано проти країни, про геноцид в 21 столітті. Це локальні історії з центру подій, свідком яких є сам автор, тому читаючи рядки книги можна відчути себе на його місці, відчути як війна проникає в життя кожної людини, кожної душі, що не може не продирати нутро. Останній відображає непрості реалії сьогодення, розповідає просто, відверто інколи іронічно. Насамперед він цікавиться тим, як внутрішній світ стикається із зовнішнім, і які прицьому виникають, часом болючі, протиріччя. Книга стане цікава кожному, хто задумується над подіями війни та осмисленням їхнього сприйняття.

Кожна його історія змушує затамувати подих

“24.02” – це перша мною прочитана українська не художня, а швидше документальна книга про жахливі події 2022 року.
Кожного дня автор описував свій день, який зовсім не схожий на звичайний буденний день, бо це були дні під час повномасштабної війни для простого мирного жителя Столиці.
Кожна його історія змушує затамувати подих, а інколи, навіть, думати що це просто якась фантастика, а не реальність 21го століття..
Автор звичайний молодий хлопець, без воєнної підготовки, який залишився в себе в квартирі з гаслом «мій дім – моя фортеця», аби описати своїм читачам про страшні події цього часу, про те як готувалися мирні жителі зустрічати ворога, про те як на 15й день війни людський організм звик до вибухів і пострілів і вже майже не реагував на це, та інші моторошні і водночас сміливі моменти з власного життя.
Дуже вражає історія про вивезення мертвого тіла батька однієї жіночки із зони активних бойових дій. Питання ж навіть не в організації процесу, а те що люди готові ризикувати своїм життям та здоров’ям просто так… Феномен в тому, що такі відважні вчинки робляться простими смертними людьми, а не супер героями із Марвел.
Автор часто показував на прикладах як швидко змінилися цінності всіх мирних жителів під час війни. В розділі “Кредит молодості” гарно описано про те, яка ж вдача бути просто здоровим. І тепер кожен читач зможе сприймати по іншому побажання на день народження від прабабусі «головне побільше тобі здоров’я».
“24.02” – дуже потужна книга, яка переносить думки читача повністю в події які відбуваються під час війни. Книга охоплює велике коло читачів, від школярів до пенсіонерів.

Олександр З.

Я – один із персонажів цієї книги, 99% сказаного – правда. Але який точно, я не скажу. Бо автор вирішив написати не тільки хороше, але й погане.

Юлія К.

На жаль, про мене в цій книзі немає згадки. Втім, книга прекрасно описує емоції та переживання молодих людей, які мимоволі потрапили у війну.

Роман З.

Автор щоразу просить написати відгук для цього розділу сайту. Книга правдива, місцями моторошна, а моментами – смішна. В цьому її сила.

Короткі факти

Обкладинка тверда?

Так, обкладинка тверда, яскрава та покрита оксамитом, з золотим тисненням.

Який папір?

Білий, приємний для ока з легеньким глянцем. Малюнки в кольорі.

Скільки сторінок?

Вас чекає 328 сторінок щоденника, сповнених емоцій та переживань.

Це страшно?

Якщо пам’ятати, що в деяких містах ситуація була в рази гірша, то страху не відчуваєш.

А малюнків багато?

Так, у кожному розділі є тематичний малюнок зроблений із реальних фото столиці і не тільки.

Всі події книги правдиві?

99% всіх подій правдиві. Художньо забарвлене тільки спілкування персонажів.

Книги автора

«Золотий Ґрааль»
Книги золотий грааль

Книга-розслідування про крипто валютні маніпуляції та експерименти.

«69 невдалих побачень»

Книга-сповідь про спроби хлопця побудувати стосунки за допомогою сайтів знайомств.

«24.02»

Щоденник війни із самісінького серця країни. “Як це було” – без зайвого оптимізму і песимізму.